Зворушлива історія двох жінок — двох дівчат, які втратили батьків, — у пошуках родини. Сімдесят п’ять років… Ця різниця у віці між ними, що здавалася неподоланною перешкодою для порозуміння, стане несуттєвою. Моллі та Вівіан, розбираючи разом старі ящики на занедбаному горищі, зрозуміють: спогади — це не мотлох, якому місце на смітнику. Поневіряння, важка праця, зраджені мрії… Неочікувана доброта, любов, відданість… «Сирітський потяг», який його маленькі пасажири все життя намагалися забути… Він, попри все, став символом мрії про родинне щастя, про будинок, у якому немає порожніх кімнат. Моллі здійснить цю мрію для старої Вівіан. І для себе. (Zvorushliva іstorіja dvoh zhіnok — dvoh dіvchat, jakі vtratili bat'kіv, — u poshukah rodini. Sіmdesjat p’jat' rokіv… Cja rіznicja u vіcі mіzh nimi, shho zdavalasja nepodolannoju pereshkodoju dlja porozumіnnja, stane nesuttєvoju. Mollі ta Vіvіan, rozbirajuchi razom starі jashhiki na zanedbanomu gorishhі, zrozumіjut': spogadi — ce ne motloh, jakomu mіsce na smіtniku. Ponevіrjannja, vazhka pracja, zradzhenі mrії… Neochіkuvana dobrota, ljubov, vіddanіst'… «Sirіts'kij potjag», jakij jogo malen'kі pasazhiri vse zhittja namagalisja zabuti… Vіn, popri vse, stav simvolom mrії pro rodinne shhastja, pro budinok, u jakomu nemaє porozhnіh kіmnat. Mollі zdіjsnit' cju mrіju dlja staroї Vіvіan. І dlja sebe.)