????? 24-??

by ????????? ???????

Overview

«Я вибачаюся, але війна почалась».

З таких слів для письменника Владислава Івченка почалося 24 лютого. День, коли життя змінилося назавжди. Вже в черзі до військкомату він усвідомив, що у нього

тепер є власна історія про початок війни. «У моєї бабусі була така, у моїх батьків – не було, і я був певен, що не буде і в мене».

«Після 24-го» – це добірка оповідань та ритмізованої прози про війну, фіксація того, що ми пережили і переживаємо зараз. Про тих, хто готовий померти за свободу, і тих, хто готовий виживати будь-якою ціною, про коханців та закоханих, про втрати, такі гіркі, що хочеться вити від болю, і про сміх, який тримає при здоровому

глузді. Про зраду і страх, про тих, хто в тилу, і тих, хто на фронті. Щось узяте з життя, щось — вигадане. Попереджаю: дуже часто те, що здаватиметься вам реальною історією, виявиться вигадкою, і навпаки. Автор не намагається зараз відрефлексувати все, що відбувається, чи дати відповіді на всі ті питання, які у нас виникли після 24-го, бо, зрештою, це й неможливо в наш час. Попри це література – все ж надійний спосіб проговорити і приборкати свої страхи, як і поповнити запаси ненависті, яка нам ще знадобиться для перемоги.

Product Details

ISBN-13:	9786177960903
Publisher:	??????
Publication date:	12/06/2022
Sold by:	De Marque
Format:	eBook
Pages:	360
File size:	4 MB
Language:	Ukrainian

About the Author

Автор роману «2014», збірки оповідань «Ігри пам’яті» та циклу про пригоди найкращого сищика Івана Карповича Підіпригори.

Івченко Владислав, за його ж власними словами, має нетипову біографію. Тоді, як більшість людей народилися деінде і переїхали до Києва, він народився у Києві, а потім, у тижневому віці, переїхав до Сум, колишнього козацького міста.

Варто сказали, що «Петрика П’яточкина» Владислав подивився лише у дорослому віці, а серед півтисячі книжок з бібліотеки батьків українською була лише одна. Як наслідок — перші його книги були написані російською. Та згодом все змінилось і тексти після 2003 року Владислав писав українською.

Наступні десять років Владислав суміщав літературу і роботу журналістом міської газети, а у 2013-му році зосередився виключно на писанні книг, яких в нього вийшло вже двадцять.